Спецпроект

У Сухумі відкрився музей історії зарубіжних абхазів

У столиці невизнаної республіки Абхазія відкрився Музей історії зарубіжних абхазів імені Омара Бейгуаа.

Про це повідомляє rus.ruvr.ru.

Музей розташований у будинку № 9 по вулиці Чачба. Тут зібрані старовинні фотопортрети абхазів з діаспор, численні фотознімки, що зафіксували різні моменти життя співвітчизників за кордоном, книги, видані в Туреччині, які розповідають про життя абхазьких махаджіров в різні століття, карти, що відображають зміни етнодемографічної ситуації , і багато іншого.

Одна з кімнат цілком присвячена життю і творчості Омара Бейгуаа: тут його мармуровий бюст, особисті речі, рукописи, твори, фотоматеріали.

Омар Бейгуаа - абхазький поет, який жив і писав в Туреччині.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.