Спецпроект

ВИСТАВКА ПРО ТЕ, ЯК СВІТ РЕАГУВАВ НА ГОЛОДОМОР

Національний музей "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" презентує виставку-дебати "Геноцид українського народу: реакція міжнародної спільноти".

Про це повідомляє прес-служба музею.

Мета заходу полягає у вшануванні пам’яті невинно убієнних, дослідженні ставлення світової спільноти до Голодомору 1932-1933 років в Україні, висвітленні діяльності закордонних громадських організацій, церкви та окремих громадян щодо надання допомоги голодуючим в УСРР, розкритті процесу вшанування пам’яті загиблих від штучного голоду на Заході, з’ясуванні особливостей визнання Голодомору-геноциду міжнародною спільнотою та характеристиці стану вивчення теми західними дослідниками.

Експозиція виставки складається з декількох взаємодоповнюючих частин – інформаційних плакатів, документів у виставкових вітринах та тематичного фільму.

Вітчизнянні та закордонні дослідники обміняються думками щодо висвітлення тематики Голодомору-геноциду, за допомогою яких присутні зможуть осмислити підґрунтя подій і вчинків у загальнолюдському розумінні та збагнути різні точки зору.

Час і місце заходу: 23 жовтня 2013 року о 14:00. Національний музей "Меморіал пам'яті жертв голодоморів в Україні" (Київ, вул. Лаврська, 3, метро "Арсенальна").

Прес-служба зазначає, що в експозиції висвітлено шляхи й форми надання допомоги голодуючим українцям, охарактеризовано діяльність закордонної громадськості, наукових установ, священнослужителів та засобів масової інформації щодо поновлення історичної правди, розкрито процес визнання міжнародною спільнотою Голодомору геноцидом українського народу.

В експозиції виставки представлено архівні документи, світлини та періодичні видання.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.