Чехія хоче історичну будівлю в центрі Києва в обмін на держборг

Чехія хоче придбати історичну будівлю для свого посольства у центрі Києва.

Про це під час свого візиту у Київ заявив президент країни Мілош Земан, повідомляє телеканал 24.

Ймовірно, йдеться про будинок, у якому в 1918-му році мешкав майбутній президент Чехословаччини Томаш Масарик і який відомий киянам як "Замок Барона" (вул. Ярославів Вал, 1), припускає ЗМІ.

Розрахуватись за бажане приміщення для свого посольства чехи хочуть, списавши частину держборгу України, який виник через неоплачені роботи чеських підприємств ще Радянським Союзом наприкінці 80-х років.

У 2011 році громадськість висловлювала побоювання, що "замок Барона" знесуть.

Дивіться також інші матеріали за темами "Забудова" і "Чехія" 

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.