Спецпроект

Держкультспадщини: "замок Барона" на Ярвалу ніхто не збирається зносити

Чиновник Державної служби з питань культурної спадщини, який дозволив знести будинок на Подолі для Хорошковського, запевняє, що нікому не дозволить знести будинок на Ярославовому валу.

Перший заступник голови Державної служби з питань національної культурної спадщини Віктор Вечерський прокоментував побоювання, висловлені учасниками акції на підтримку так званого "Будинку барона".

Як запевняє Вечерський, "будинок Барона" (а насправді колишній прибутковий будинок М.Підгорського) на Ярославовому валу, 1 з 21 червня 1986 року перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва місцевого значення, тому знесення йому не загрожує в жодному разі.

"Знаменитий київський будинок по вул. Ярославів вал, 1 - це унікальна пам'ятка, що перебуває під охороною держави! В ньому збереглися автентичні інтер'єри, його цінність не викликає жодних сумнівів. Єдино можлива позиція з цього приводу - охорона та реставрація цього будинку, тобто про його знесення чи перебудову взагалі не може бути й мови", - зазначив Віктор Вечерський.

(Що характерно, учора заступник голови КМДА Леонід Новохатько заявляв про можливу "реконструкцію" цієї споруди - "Історична Правда")

"Будинок барона" розташований в історичному центрі Києва, неподалік від Національного заповідника "Софія Київська", на території "міста Ярослава", тобто, перебуває в буферній зоні пам'ятки всесвітньої спадщини ЮНЕСКО.

На цій території відповідно до законодавства забороняється проведення земляних, будівельних та інших робіт, а також господарська діяльність без дозволу державних органів охорони пам'яток. Тут повністю зберігається планувальна структура та забудова, що історично склалася, повідомляє Державна служба з питань історичної культурної спадщини.

Відповідно до рішення Київського міськвиконкому № 49 від 21 червня 1986 р. будинок № 1 по вул. Ярославів Вал перебуває на державному обліку як пам'ятка архітектури та містобудування, а також як пам'ятка мистецтва  місцевого значення (охоронний № 152).

"Доля цього будинку дещо сумна, адже він вже два роки стоїть відселений та очікує на реставрацію. Так, сьогодні він належить приватному інвестору та виставлений на продаж. Але це нічого не означає, оскільки навіть приватному власнику подібного об'єкту заборонена будь-яка його перебудова, добудова, надбудова тощо - можлива лише наукова реставрація", - наголосив Віктор Вечерський.

Леся Бондарук: «Справа Юрія Дмитрієва не в обвинуваченні, а в замовленні проти нього…»

«Правда – найдієвіший спосіб проти брехні та беззаконня. Безсовісність Кремля сягає свого апогею. Безсовісно і безцеремонно вони проводять попередню імперську політику, намагаються з «гебешною удалью» викручувати руки новим незалежним державам. Мені соромно… А всередині Росії вирощується новий культ – Путінсько-поліцейський. Гебісти та інші силовики обнагліли вище можливого. Знову починається гонка озброєння, починаються шпигунські процеси… У країні нагнітається істерія «екстремізму», під цю дудку відбуваються найпідліші речі…»

Мустафа Джемілєв: Коли в історії людства окупанти йшли із зайнятої території самовільно та без тиску?

Сталінська депортація у дитячому віці до Середньої Азії, 15 років у тюрмах та колоніях, 303 дні голодування та внесок у повалення радянського союзу, повернення до Криму та створення системи органів національного самоуправління, окупація півострова Росією та заборона в’їзду на Батьківщину, врешті-решт статус живої легенди. Це невичерпний перелік біографічних віражів лідера кримськотатарського народу Мустафи Джемілєва.

Перші залізниці і перші залізничні катастрофи в Україні

Перші залізниці на сучасній території України з’явилися протягом 1860-х років – це була залізниця із Відня через Краків до Львова і Чернівців. На Наддніпрянщині перші колії поєднали Курськ із Харковом, Києвом і Одесою. В кінці 1860-х років сталися і перші залізничні катастрофи, про які я Вам і розповім.

12 цитат від Володимира Винниченка

Є певна плутанина з датою народження Володимира Винниченка. Є дата, записана його дружиною. День, який назвав він сам. І дані з метричного запису. Різниця – у межах трьох днів: 14, 15 та 16 липня 1880 року. І це без врахування переводу зі старого на новий стиль календаря.