Спецпроект

Харківський історичний музей приймає речі в дар

Співробітники Харківського історичного музею працюють над створенням нової експозиції, яка охопить період з 1945 по 1990 роки. Директор музею запросив всіх харків'ян взяти участь у створенні експозиції "1945-1990-ті". Для цього охочим необхідно подарувати музею речі і предмети особистого вжитку, які відносяться до повоєнної епохи.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Дата відкриття експозиції поки невідома у зв'язку з реконструкцією музею, але його співробітники вже підготували макети, де зображено розміщення виставкових експонатів на вітринах, які незабаром встановлять в установі. Сама експозиція опише цю епоху за допомогою створених інтер'єрних композицій, де в уявних квартирах радянських громадян будуть виставлені телевізор з лінзою, старі годинники та інші предмети побуту, яких так мало залишилося в будинках городян.

Директор музею, Володимир Цигульов, зазначив, що раніше цю експозицію не готовили через те, що цей період був ще актуальним для багатьох поколінь харків'ян. Втім, під час проведення Євро-2012 іноземних відвідувачів дуже цікавили саме сучасні експозиції, які можуть наочно продемонструвати цілу епоху в історії України та Харкова і дати можливість більше зрозуміти традиції країни.

Реконструкція історичного музею в Харкові за планом має тривати до кінця 2014 року.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.