Спецпроект

Музей Сталіна в Горі змінить контекст експозиції

Державний музей Сталіна в його рідному місті Горі в Східній Грузії в 2014 році буде оновлено з точки зору зміни контексту експозиції.

Про це пише newsru.com.

"У рамках проекту буде змінено контекст експозиції. Він буде реалістичним, про те, що насправді відбувалося в той час (правління Сталіна). Зміст експозиції буде переглянуто. Існуюча там експозиція служила культу особи Сталіна, а нова експозиція буде заснована на реальних, історичних фактах", - розповіла радник міністра культури і охорони пам'яток Грузії у сфері культурної спадщини Інга Карая.

Радник міністра наголосила, що нова експозиція "не буде агресивною і спрямованої проти Сталіна" . Навесні 2012 року передбачалося, що музей Йосипа Сталіна в Горі буде перетворений на музей сталінізму.

У ході реекспозиції музей не буде закриватися, і гості зможуть відвідувати його без перешкод. Проект завершиться до кінця 2014 року.

Стосовно пам'ятника Сталіну в центрі Горі, який демонтували в 2010 році, а потім прийняли рішення відновити, то це питання поки не вирішене. "Якщо пам'ятник буде переданий музею, він буде виключно музейним експонатом, а не пам'ятником", - зазначила Карая.

Державний музей Сталіна був заснований в 1937 році з ініціативи Лаврентія Берія. У ньому зберігається понад 47 тисяч експонатів. У музейний комплекс входять меморіальний будинок, де народився Сталін, будівля для експозицій, особистий вагон Сталіна, в якому він приїжджав на зустрічі з союзниками в Тегеран, Ялту і Потсдам. У музеї зберігаються також і особисті речі "вождя народів".

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.