У Чернігові відкрили виставку на честь першого директора "Хімволокна"

До 100-річчя від дня народження першого керівника Чернігівського "Хімволокна" у місцевому історичному музеї ім.Тарновського відкрилася виставка "Перший директор. В.Я. Радченко".

Про це повідомляє "Музейний простір".

В’ячеслав Якович Радченко народився 28 вересня 1913 р. в м. Шостка Чернігівської губернії (нині Сумської області). Після закінчення Шосткинського хіміко-технологічного технікуму з 1933 р. працював на першому в країні Клинському заводі хімічного волокна (Московська область).

З травня 1942 р. по жовтень 1945 р. – заступник командира 58-го гвардійського артилерійського полку.

У 1956-1969 роках – директор Чернігівського заводу синтетичного волокна, одного з головних підприємств міста і регіону, чільного представника хімічної промисловості країни.

За роки його директорства створено соціальну базу підприємства: побудовано 33 житлових будинки, робітничі гуртожитки, Палац культури, піонерський табір та інше.

За кошти підприємства будувалася обласна лікарня. Радченко домігся відкриття в Чернігові політехнічного інституту (нині – Технологічний університет) і запровадження тролейбусного сполучення (1964).

У вересні 2012 р. міський Палац культури – колишній Палац культури хіміків – отримав ім’я В'ячеслава Радченка.

На виставці експонується понад 70 предметів, пов’язаних з життям і діяльністю Радченка - фотографії, бойові ордени і медалі, відзнаки за трудові досягнення, дипломи, копії документів, прапори соцзмагань хімічного підприємства.

Виставка буде працювати до кінця 2013 року.

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.