Спецпроект

Росія боїться фінансової відповідальності за Голодомор - історик

На Заході продовжують досліджувати Голодомор в Україні 1932-33 років, але переважно у порівняльному контексті з подібними трагедіями в інших країнах. Ідеться про "політичні голодомори" XX сторіччя.

Про це в інтерв’ю Радіо Свобода заявив професор історії Неапольського університету "Федеріко II" Андреа Ґраціозі. 

За словами історика, якби більшість країн світу визнали український Голодомор геноцидом, то Росія як спадкоємниця СРСР повинна б була фінансово розплачуватися за трагедію.

"Якби факт визнання не ніс за собою правових наслідків для Росії, тоді було б набагато легше, - зазначив Ґраціозі. - Але йдеться не лише про моральну оцінку, а про важкий злочин, за який слід нести відповідальність. І це є серйозна перепона".

Історик наголосив, шр період з 1928-го до 1953 року був страшним в історії України: "І Голодомор швидше як символ, бо трагедія була найбільшою".

"Йдеться загалом про руйнування селянської родини, сільського підприємництва, про неможливість ведення сімейного бізнесу, - наголосив італійський науковець. - Сама репресивна система забрала у чоловіків можливість самореалізації".

За словами Ґраціозі, такі події-символи, як Голодомор, є символічними для всієї держави і народу,

"А що краще: взяти за основу трагедію, де хтось опинився жертвою, чи ліпше зосереджуватися на акції, де хтось виступає агресором? - сказав історик. - Наприклад, Росія взяла за символ перемогу у Другій Світовій війні. Я гадаю, що зосередження на страждальному періоді історії формує у людей відкритіший, кращий характер, ніж концентруватися на актах агресії".

Ґраціозі підкресилив, що в наукових колах загалом зменшився інтерес до радянської історії. Наприклад, в Італії ніхто з молодих дослідників не вивчає історії СРСР.

Він додав, що нині в наукових колах спостерігається великий інтерес до дослідження політичних голодоморів XX століття. З’ясувалося, що найбільший голод був у Китаї 1960 року, який спровокував Мао Дзедун. Там механізм трагедії дуже нагадував радянський стиль.

"Нині влаштовують різні конференції і дебати, де порівнюють голодомор в Україні із тим, що був у Казахстані, Китаї чи Ірландії, - зазначив історик. - Сьогодні можна говорити про бум саме таких компаративних (порівняльних) досліджень".

На сьогодні Голодомор в Україні 1932-1933 років офіційно визнали геноцидом українського народу і засудили: Австралія, Андорра, Аргентина, Бразилія, Ватикан, Грузія, Еквадор, Естонія, Іспанія, Італія, Канада, Колумбія, Латвія, Литва, Мексика, Парагвай, Перу, Польща, Словаччина, США, Угорщина, Чехія, Чилі.

Дивіться також інші матеріали за темами "Голодомор" та "Iсторики"

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.