Спецпроект

Інститут нацпам'яті повертає радянські інтерпретації Голодомору — історик

Український інститут національної пам'яті (УІНП) вирішив відродити стару ідею про Голодомор як "вигадки ЦРУ".

Про це розповів історик, голова Державного архіву СБУ у 2008-10 рр. Володимир В’ятрович на круглому столі "Голодомор в Україні 1932-1933 років: відображення та інтерпретації в історії, літературі та мистецтві" в Києві.

"Ще довго після Голодомору люди отримували вироки за розголошення інформації про події в Україні в 1932-1933 роках, - зазначив екс-голова архіву СБУ. - Остання відома кримінальна справа заведена в липні 1945 року, вже після Другої світової війни, проти харківської вчительки Олександри Радченко, яку засудили до 10 років таборів".

На думку В'ятровича, у діяльності сьогоднішньої влади в царині політики пам'яті спостерігається регрес.

"Спочатку ми досягли того, що почали говорити про Голодомор, досягнули того, що кваліфікували його як про геноцид, - заявив історик. - Тепер на найвищому державному рівні відкинули концепцію геноциду. А нинішній директор УІНП [Валерій Солдатенко - ІП] докладає величезних зусиль, щоб довести, що Голодомор — неправильний термін. Мовляв, давайте його замінимо на нейтральне слово "голод", яке не передбачає зумисної організації".

За словами В'ятровича, заступник директора УІНП Дмитро Вєдєнєєв у своїй новій книзі "Заручниця глобального протистояння" "взагалі ретранслює давно забуті тези радянського КГБ про те, що концепція Голодомору була вигадкою ЦРУ та інструментом боротьби проти радянської влади під час холодної війни".

Як відомо, Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада, до 80-х роковин Голодомор-геноциду 1932-33 років.

Дивіться також інші матеріали за темою "Український інститут національної пам'яті"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.