Грицак отримав польську премію

Історика Ярослава Грицака нагороджено польською премією імені Єжи Ґєдройця за книжку "Пророк у своїй вітчизні: Іван Франко і його спільнота".

Про це повідомляє Польське Радіо.

За словами секретаря капітули премії, професорки Івони Гофман, книжка Грицака присвячена постаті, маловідомій у Польщі.

"Це книжка про народження українського народу, - зазначила Гофман. - Важливо – і це ми брали до уваги, коли приймали рішення про те, кому буде вручено нагороду – що ця книжка вийшла на польський ринок у 70-ту річницю трагічних подій на Волині".

Премія імені Єжи Ґєдройця вручається щороку за дослідження над спадщиною паризької "Культури" або за творче продовження ідеї Єжи Ґєдройця.

Єжи Ґєдройць – польський публіцист, громадський діяч, засновник і головний редактор часопису "Культура", що видавався у Парижі.

Ґєдройць був активним прихильником польсько-української співпраці, визнавав можливість взаємовигідних стосунків незалежних Польщі і України в їх післявоєнних кордонах.

Зокрема, з його ініціативи у Бібліотеці "Культури" з'явилася друком антологія української літератури 1917-1933 років "Розстріляне відродження".

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.