Спецпроект

Новий музей у Касселі назвуть "Всесвіт братів Грімм". ФОТО

Новий музей братів Грімм, будівництво якого ведеться в Касселі, повинен представляти весь спектр життя і творчості легендарних німецьких лінгвістів та дослідників німецької народної культури. Відповідати концепції музею має і його назва. Називатися буде новий музей "Grimmwelt Kassel", тобто щось на кшталт "Всесвіт Грімм у Касселі".

Про це пише dw.de.

Назва була визнана кращою з 270 пропозицій, надісланих на конкурс, у якому могли брати участь всі бажаючі.

Нова назва музею звучить так само, як і стара робоча "Grimm - Welt", під якою проект значився ще до проведення конкурсу. Журі обгрунтувало своє рішення тим, що саме цей варіант найчастіше пропонували учасники конкурсу, і він найбільш точно передає суть того, що буде запропоновано відвідувачам під дахом імпозантної будівлі на горі Вайнберг в Касселі з 2015 року.

Нова будівля музею зводиться на схилі посеред винограднику. Загальна вартість проекту оцінюється в 20 мільйонів євро. За даними влади Касселя, основу експозиції в нових виставкових приміщеннях складуть численні прижиттєві видання, малюнки, листи та особисті речі братів Якоба та Вільгельма Грімм (Jacob und Wilhelm Grimm).

Пам'ятник братам Грімм

Брати Грімм народилися в Ханау, але з деякими перервами жили і працювали в Касселі з 1798 по 1841 роки. Тут вони записали більшу частину зібраних ними "Дитячих і сімейних казок". Також у Касселі брати Грімм почали роботу над створенням "Німецького словника", внісши тим самим свій внесок у основи німецького мовознавства.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.