Спецпроект

У Брюсселі відкривається новий музей історії Срібного століття

6 грудня 2013, за чотири роки після відкриття Музею Магрітта, Королівські музеї витончених мистецтв Бельгії представлять черговий проект в Брюсселі - Musée Fin-de-Sciècle. Новий музей розташується на Горі мистецтв - знаменитому районі в центрі міста, де розташовано відразу кілька найважливіших музеїв Бельгії.

Про це пише  tourprom.ru.

У Musée Fin-de-Sciècle представлені роботи знаменитих бельгійських художників, що творили на рубежі 19-20 ст., - Джеймса Енсор, Фернана Кнопфа, Віктора Орта, Леона Спілліарта, Анрі ван де Вельде і Філіпа Вольферса, а також зарубіжних майстрів - Поля Гогена, Огюста Родена, П'єра Боннара, Еміля Галле, Луї Мажорелля, Альфонса Мухи та ін.

Musée Fin-de-Sciècle розповідає про культурне життя Брюсселя на рубежі століть, представляючи його як "культурне перехрестя" Європи і "столицю" стилю модерн ("ар нуво"). "Кінець чогось завжди є початком чогось нового" - ці слова є втіленням концепції нового брюссельського музею. Зібрані тут твори мистецтва відносяться до самих різних галузей творчості - живопису та філософії, поезії та архітектури, літератури та фотографії. Про історію бельгійського і загальноєвропейського Срібного століття розповідають картини, малюнки, скульптури, фільми і предмети декоративного мистецтва.

Експозиція нового музею оповідає про перелом, який традиційне, класичне мистецтво переживало в кінці 19 - початку 20 ст., і зародження таких нових течій, як імпресіонізм, пост-імпресіонізм, нео-імрессіонізм і символізм. Особлива увага при цьому приділяється саме бельгійським художникам, пов'язаним з цими напрямами, - Жану Дельвілю, Анрі Евенполю, Костянтину Меньє, Емілю Клаусу Тео ван Ріссельбергу, Фелісьєну Ропс і Леону Спілліарту. Відмінною особливістю нового музею, як і багатьох інших музеїв Бельгії, є використання найсучасніших технологій, інтерактивний характер експозиції і прагнення задіяти у відвідувачів музею відразу всі органи чуття. Так, пам'ятники архітектури стилю модерн відтворюються за допомогою 3D - проекцій.

Musée Fin-de-Sciècle стане четвертим музеєм, що входять в об'єднання Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії; крім нього та Музею Магрітта в це об'єднання також входять Музей старих майстрів і Музей сучасного мистецтва. Загалом колекція Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії включає в себе твори мистецтва від 15 до 21 ст.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.