Спецпроект

У Брюсселі відкривається новий музей історії Срібного століття

6 грудня 2013, за чотири роки після відкриття Музею Магрітта, Королівські музеї витончених мистецтв Бельгії представлять черговий проект в Брюсселі - Musée Fin-de-Sciècle. Новий музей розташується на Горі мистецтв - знаменитому районі в центрі міста, де розташовано відразу кілька найважливіших музеїв Бельгії.

Про це пише  tourprom.ru.

У Musée Fin-de-Sciècle представлені роботи знаменитих бельгійських художників, що творили на рубежі 19-20 ст., - Джеймса Енсор, Фернана Кнопфа, Віктора Орта, Леона Спілліарта, Анрі ван де Вельде і Філіпа Вольферса, а також зарубіжних майстрів - Поля Гогена, Огюста Родена, П'єра Боннара, Еміля Галле, Луї Мажорелля, Альфонса Мухи та ін.

Musée Fin-de-Sciècle розповідає про культурне життя Брюсселя на рубежі століть, представляючи його як "культурне перехрестя" Європи і "столицю" стилю модерн ("ар нуво"). "Кінець чогось завжди є початком чогось нового" - ці слова є втіленням концепції нового брюссельського музею. Зібрані тут твори мистецтва відносяться до самих різних галузей творчості - живопису та філософії, поезії та архітектури, літератури та фотографії. Про історію бельгійського і загальноєвропейського Срібного століття розповідають картини, малюнки, скульптури, фільми і предмети декоративного мистецтва.

Експозиція нового музею оповідає про перелом, який традиційне, класичне мистецтво переживало в кінці 19 - початку 20 ст., і зародження таких нових течій, як імпресіонізм, пост-імпресіонізм, нео-імрессіонізм і символізм. Особлива увага при цьому приділяється саме бельгійським художникам, пов'язаним з цими напрямами, - Жану Дельвілю, Анрі Евенполю, Костянтину Меньє, Емілю Клаусу Тео ван Ріссельбергу, Фелісьєну Ропс і Леону Спілліарту. Відмінною особливістю нового музею, як і багатьох інших музеїв Бельгії, є використання найсучасніших технологій, інтерактивний характер експозиції і прагнення задіяти у відвідувачів музею відразу всі органи чуття. Так, пам'ятники архітектури стилю модерн відтворюються за допомогою 3D - проекцій.

Musée Fin-de-Sciècle стане четвертим музеєм, що входять в об'єднання Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії; крім нього та Музею Магрітта в це об'єднання також входять Музей старих майстрів і Музей сучасного мистецтва. Загалом колекція Королівських музеїв витончених мистецтв Бельгії включає в себе твори мистецтва від 15 до 21 ст.

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.