Спецпроект

Музей архітектури попросив собі Мавзолей Леніна. ФОТО

Директор російського Державного науково-дослідного музею архітектури імені Щусєва Ірина Короб'їна заявила, що Мавзолей Леніна повинен перейти у відання музею після того як тіло Леніна буде поховано. Побажання було висловлено в рамках конференції "Музей завтра. Формула успіху".

Про це пише lenta.ru.

Короб'їна пояснила свою пропозицію тим, що музей архітектури носить ім'я автора мавзолею - архітектора Олексія Щусєва. " Мавзолей повинен поповнити ряд пам'ятників архітектури, які вже знаходяться під юрисдикцією музею, як, наприклад, будинок архітектора Мельникова. Щусєв, засновуючи музей архітектури, припускав, що його колекція буде поповнюватися ось такими будівлями", - заявила директор музею.

На чому грунтується припущення керівника щусевского музею про те, що тіло Леніна буде поховано, невідомо. Рішення про винесення тіла з Мавзолею обговорюється російською громадськістю та політиками протягом декількох років. Зокрема, низку пропозицій про поховання Леніна надійшло під час ремонту споруди, який проходив з вересня 2012 по травень 2013 року. Тоді представники партії ЛДПР заявили, що саркофаг потрібно винести з Мавзолею під приводом ремонту і не заносити назад.

У 2011 році опитування, що проводилось "Левада- центром", виявило, що 40 відсотків росіян виступають за поховання Володимира Леніна на Волковому кладовищі в Санкт -Петербурзі, 31 відсоток опитаних хотіли б залишити тіло в Мавзолеї на Червоній площі.

Мавзолей Леніна в Москві

Мавзолей за проектом Олексія Щусєва, зведений із залізобетону, з цегляними стінами і облицюванням гранітом, існує в нинішньому варіанті з 1930 року. Дві тимчасових споруди з дерева, створені також за кресленнями Щусєва, будувалися по черзі на одному і тому ж місці в 1924 році. Гостьові трибуни з боків Мавзолею, зведені в 1930 році, належать авторству архітектора Ісидора Француза.

Теми

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.