Спецпроект

Музей Сковороди можна відвідати on-line

На сайті "Україна Incognita" з'явилася віртуальна екскурсія літературно-меморіальним музеєм Григорія Сковороди в селі Сковородинівка на Харківщині.

Про це пише dozor.kharkov.ua.

Педагог, поет, музикант, співак, композитор, перекладач, засновник української байки, Сковорода залишається найбільш відомим інтелектуалом XVIII століття.

У Національному літературно-меморіальному музеї Григорія Сковороди зберігають безцінні артефакти: особистий одяг і годинники філософа, його скрипку.

Одна з кімнат музею, розміщеного в гостьовому будиночку колишнього маєтку Ковалевського, - саме та, в якій мислитель жив, приїжджаючи до Сковородинівки. Тут відтворено умеблювання його епохи, а старовинної скрині, можливо, торкалися руки мислителя.

Відвідавши Сковородинівку, ще можна торкнутися дуба-велетня, під яким любив працювати філософ, або посидіти в тіні ще одного дуба, який, за переказами, посадив сам Сковорода.

У віртуальному турі - 5 точок огляду. Розглядаючи музей, віртуальні відвідувачі прослухають 6 хвилин аудіо.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.