АЗАРОВ ХОЧЕ ІСТОРИЧНУ ПРАВДУ

Прем'єр Микола Азаров занепокоєний, що "історію Великої Вітчизняної війни 1941-1945 років намагаються переписати".

Про це він заявив у своєму вітанні учасникам міжнародної конференції, повідомляє УП з посиланням на прес-службу уряду.

"Сьогодні, на жаль, відбуваються спроби переписати історію Великої Вітчизняної війни 1941–1945 років, тому вважаю, що одним з основних завдань конференції повинно бути утвердження історичної правди", - зазначив Азаров.

На його думку, "для цього є все необхідне: багатющі архівні та музейні зібрання, книжкові скарби, кваліфіковані науковці".

Прем'єр-міністр також пообіцяв "всю можливу підтримку історичній науці" з боку уряду.

Як відомо, "свободівці" пропонували вилучити термін "Велика Вітчизняна війна" з нормативно-правових актів України та навчальної літератури "для утвердження історичної справедливості".

Прем'єр Росії Володимир Путін заявляв, що Росія перемогла б у Великій Вітчизняній війні, навіть якщо б Україна не входила до складу Радянського Союзу.

Азаров хоче створити нову Алею Слави у київському парку Вічної Слави.

У квітні 2013 року Азаров заявив, що жалоба за загиблими у Другій світовій 9 травня - це ознака нацизму.

Дивіться також інші матеріали за темою "Азаров"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.