У Києві вшанували пам'ять патріарха УПЦ-КП Володимира

У Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся круглий стіл "Патріарх Володимир і його доба", в якому взяли участь науковці й громадські діячі, представники церкви.

Організаторами заходу на честь патріарха Української Православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка) стало об'єднання "Козацтво України".

Патріарх Володимир у юності був учасником підпілля ОУН. Військовий трибунал і - десять років концтаборів. Етапування за "маршрутом" Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця - виправно-трудова колонія №17 на Полтавщині - Ваніно-Магадан-Колима - каторга на золотовидобувних копальнях.

У 1960-х - священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархії РПЦ. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1970) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.

У 1972 році знову заарештований - чергові 10 років ув’язнення й заслання, в’язень Владімірського централу і спецтаборів Мордовії.

Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І –  таким був життєвий шлях Володимира (в миру Василя Романюка), однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.

Патріарх Володимир помер у липні 1995 року. Був похований біля брами Софійського заповідника в Києві. Поховання супроводжувалося масовими сутичками із спецпідрозділом МВС "Беркут", бійці якого атакували учасників панахиди.

Як відомо, у 2011 році повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.