У Києві вшанували пам'ять патріарха УПЦ-КП Володимира

У Києві в Інституті української літератури НАН України відбувся круглий стіл "Патріарх Володимир і його доба", в якому взяли участь науковці й громадські діячі, представники церкви.

Організаторами заходу на честь патріарха Української Православної церкви Київського патріархату Володимира (Романюка) стало об'єднання "Козацтво України".

Патріарх Володимир у юності був учасником підпілля ОУН. Військовий трибунал і - десять років концтаборів. Етапування за "маршрутом" Станіславська (Івано-Франківська) в’язниця - виправно-трудова колонія №17 на Полтавщині - Ваніно-Магадан-Колима - каторга на золотовидобувних копальнях.

У 1960-х - священик у парафіях Івано-Франківської і Коломийської єпархії РПЦ. У зв'язку з арештом історика Валентина Мороза (1970) виступив на його захист, унаслідок чого була розпущена церковна громада с. Космач Косівського району, а Романюку заборонили правити службу.

У 1972 році знову заарештований - чергові 10 років ув’язнення й заслання, в’язень Владімірського централу і спецтаборів Мордовії.

Член легендарної Української групи сприяння виконанню Гельсінських угод, чільний діяч УАПЦ її третього відродження, єпископ, архієпископ, митрополит і, нарешті, Патріарх Київський і всієї Руси-України Володимир І –  таким був життєвий шлях Володимира (в миру Василя Романюка), однієї з найяскравіших постатей українського релігійного життя ХХ століття.

Патріарх Володимир помер у липні 1995 року. Був похований біля брами Софійського заповідника в Києві. Поховання супроводжувалося масовими сутичками із спецпідрозділом МВС "Беркут", бійці якого атакували учасників панахиди.

Як відомо, у 2011 році повідомлялося, що рідні дядько і брат нинішнього митрополита УПЦ МП Володимира (Сабодана) були підпільниками ОУН під час Другої світової війни.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.