Спецпроект

Мінкульт звільнив директора музею, який знищив хату в Моринцях

Міністр культури Леонід Новохатько звільнив гендиректора Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка" Олександра Комаренка.

Відповідний наказ міністр підписав 1 листопада, повідомляє УП. з посиланням на прес-службу Мінкульту.

Причиною звільнення стали недоліки в роботі, в тому числі виявлені під час перевірки правомірності демонтажу "хати чумака" в селі Моринці Звенигородського району Черкаської області.

В.о. генерального директора призначена Людмила Шевченко – заступник директора з наукової роботи, яка була директором заповідника з серпня 1995 року по листопад 2011 року.

Комаренко керував заповідником з 2011 року.

Як відомо, у селі Моринці на Черкащині, де народився Тарас Шевченко, знищено 200-літню автентичну хату заможного чумака, що була об’єктом Національного заповідника "Батьківщина Тараса Шевченка".

У Мінкульті заявили, що хата буде відновлена.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.