У ДОНЕЦЬКУ ДУМАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН НА ЮЗІВСЬКИЙ

Комісія з розвитку духовності громадської ради при Донецькій ОДА звернулася до голови облдержадміністрації Андрія Шишацького з пропозицієї перейменувати Ленінський район Донецька на Юзівський.

Зверення комісії пов'язане зі святкуванням 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року, повідомляють Вести.

За словами голови комісїї отця Ростислава (Карпуся), члени комісїї також попросили губернатора включити їх до складу оргкомітету з підготовки ювілею Юза і відремонтувати будинок Юза, який зараз лежить y руїнах.

Голови постійних комісій облради, які розглядали ці питання, вирішили не поспішати з перейменуванням - а спершу ухвалити рішення на засіданняі всієї громадської ради при обладміністрації та винести питання на громадські слухання.

Як відомо, у вересні 2012 року депутати Білгород-Дністровської міської ради (Одещина) відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна, назвавши це "некоректним".

У січні 2012 року влада Умані відмовилася перейменовувати центральну площу Леніна на площу генерала УНР Ольшевського.

У 2011 році депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати Ленінський район на Шевченківський.

Вулиця (площа) Леніна - найпоширеніша в Україні адреса місцевих органів влади. Загалом вона зустрічається майже 4,5 тисячі разів.

Про інші перейменування вулиць і площ читайте в темі "Топоніміка"

Дивіться також: "Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.