У ДОНЕЦЬКУ ДУМАЮТЬ ПЕРЕЙМЕНУВАТИ ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОН НА ЮЗІВСЬКИЙ

Комісія з розвитку духовності громадської ради при Донецькій ОДА звернулася до голови облдержадміністрації Андрія Шишацького з пропозицієї перейменувати Ленінський район Донецька на Юзівський.

Зверення комісії пов'язане зі святкуванням 200-річчя засновника Донецька, валійського інженера і промисловця Джона Юза, яке відзначатиметься наступного року, повідомляють Вести.

За словами голови комісїї отця Ростислава (Карпуся), члени комісїї також попросили губернатора включити їх до складу оргкомітету з підготовки ювілею Юза і відремонтувати будинок Юза, який зараз лежить y руїнах.

Голови постійних комісій облради, які розглядали ці питання, вирішили не поспішати з перейменуванням - а спершу ухвалити рішення на засіданняі всієї громадської ради при обладміністрації та винести питання на громадські слухання.

Як відомо, у вересні 2012 року депутати Білгород-Дністровської міської ради (Одещина) відхилили прохання перейменувати вулицю Леніна, назвавши це "некоректним".

У січні 2012 року влада Умані відмовилася перейменовувати центральну площу Леніна на площу генерала УНР Ольшевського.

У 2011 році депутати Ленінської районної у місті Кіровограді ради відмовилися перейменувати Ленінський район на Шевченківський.

Вулиця (площа) Леніна - найпоширеніша в Україні адреса місцевих органів влади. Загалом вона зустрічається майже 4,5 тисячі разів.

Про інші перейменування вулиць і площ читайте в темі "Топоніміка"

Дивіться також: "Екскурсія Донецьким краєзнавчим музеєм. ФОТО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.