Спецпроект

Києво-Печерський заповідник оснастили QR-кодами

Перші QR-коди встановлені на всесвітньо відомих пам'ятниках архітектури Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника. Тепер, сфотографувавши QR-код на мобільний телефон, можна отримати швидкий доступ до інформації про об'єкт.

Про це пише сайт заповідника.

"З ініціативою розробки і розміщення QR-кодів виступили співробітники науково-дослідного відділу мультимедіа технологій Києво-Печерського заповідника. Ними ж розроблений і спеціальний інтернет-ресурс, який дозволить українським та іноземним туристам швидше ознайомитися з історією пам'ятників архітектури на українській, російській і англійській мовах", - зазначається у повідомленні.

QR-коди у Києво-Печерському заповіднику не перші в Україні. У столиці QR-коди вже встановлені, зокрема, на арці Дружби народів, Музеї історії Києва, Музеї російського мистецтва, Музеї мистецтв імені Варвари і Богдана Ханенків. Оснащені QR-кодами і ряд пам'ятників архітектури Феодосії.

"Для сканування необхідно встановити на смартфон або телефон спеціальнйи додаток: QR Reader, QR Code Scanner, QuickMark або інші програмні додатки, доступні для мобільного пристрою", - йдеться у повідомленні.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.