Пам'ятки Кримського Ханства можуть потрапити у список ЮНЕСКО

Можливість включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку Світової культурної спадщини ЮНЕСКО планують розглянути в штаб-квартирі до лютого 2014 року.

Про це стало відомо на робочій нараді під керівництвом заступника голови Ради міністрів Криму Георгія Псарьова, повідомляє Урядовий портал.

"В Криму реалізується проект Євросоюзу, в рамках якого ми проводимо роботу з диверсифікації у сфері туризму, - зазначив Псарьов. - Одне з основних завдань — підготовка документації з включення Бахчисарайського історико-культурного заповідника до списку ЮНЕСКО".

У свою чергу директор заповідника Валерій Науменко повідомив, що до теперішнього часу розроблено дві номінації — "Історичне середовище столиці кримських ханів у місті Бахчисараї" та "Печерні міста Кримської Готії".

Інформаційне досьє з першої номінації знаходиться на експертизі у штаб-квартирі ЮНЕСКО в Парижі.

На включення до списку Світової спадщини в першій номінації претендують декілька об’єктів археології та архітектури, які розташовано на території Бахчисараю.

Ідеться, зокрема, про пам'ятки часів Кримського Юрту - Ханський палац, Чуфут-Кале, історичний квартал Салачік з пам’ятниками архітектури — Зінджирлі-медресе та дюрбе [усипальниця - ІП] Хаджі Герая.

 Оборонні мури (X-XV сторіччя) Чуфут-Кале - середньовічного скельного міста караїмів

Крім того, до списку ЮНЕСКО можуть увійти мавзолеї Ескі-Дюрбе, дюрбе Великий восьмигранник, дюрбе Малий восьмигранник, дюрбе Мухаммед-Шах-Бея, кубовидне дюрбе Ахмед-бея.

Інфодосьє з другої номінації знаходиться у стадії розробки. Завершити цю роботу планують до літа 2015 року.

В перелік Світової спадщини ЮНЕСКО входять видатні культурні і природні цінності, що становлять надбання всього людства.

Наразі Україна представлена у списку Світової спадщини ЮНЕСКО такими об'єктами: собором Святої Софії і Києво-Печерською лаврою в Києві, історичним центром Львова, будівлею Чернівецького університету, дерев'яними церквами східного обряду в українських і польських Карпатах, античним Херсонесом, буковими пралісами Карпат і геодезичною дугою Струве.

У липні 2012 року на сесії комітету ЮНЕСКО було відмовлено у включенні Андріївської та Кирилівської церков у Києві у список пам'яток Світової спадщини.

Дивіться також інші матеріали за темою "ЮНЕСКО"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.