Спецпроект

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших режимів

Голодомор став взірцем масового вбивства для інших тоталітарних режимів.

Про це лауреатка Пулітцерівської премії Енн Епплбом заявила на міжнародній науковій конференції в Нью-Йорку, повідомляє прес-служба Центру досліджень визвольного руху.

"В роки Другої світової війни такими ж методами, як у 1932-1933 роках (ізоляція, повне позбавлення їжі) нацисти знищили мільйони радянських військовополонених, - зазначила Еплбом. - І навіть Голокост на початку нагадував цю методологію — євреїв ізолювали в гетто і залишали вмирати. Потім нацисти визнали цей метод недостатньо ефективним і швидким, тому почали використовувати газові камери".

Також авторка відомих книг з історії комуністичного тоталітаризму оголосила, що почала писати книгу про Голодомор.

Енн Епплбом - американська письменниця і журналістка, автор історичних книг "Історія ГУЛАГу", "Залізна завіса: руйнування Східної Європи. 1944-1956 роки". Дружина нинішнього міністра закордонних справ Польщі Радослава Сікорського.

Конференція "Вимірюючи наслідки Голодомору 80 років потому" пройшла у Нью-Йорку 6-7 листопада з участю відомих дослідників - Андреа Граціозі, Любомира Луцюка, Френка Сисина, Людмили Гриневич, Станіслава Кульчицького, Юрія Шаповала, Володимира В'ятровича та інших.

Як відомо, цього року відзначають 80-і роковини Голодомору-геноциду 1932-1933 років в Україні. Громадський комітет із вшанування пам’яті жертв Голодомору, створений у 2010 році, вже розпочав підготовку до проведення пам’ятних заходів 23 листопада.

Читайте також: "Як Голодомор змінив життєвий уклад українців"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.