Спецпроект

Музей лісового побуту Придніпровського Полісся потребує допомоги

Громадскість закликають допомогти зібрати експонати для "Музею лісового побуту Придніпровського Полісся", який створюється як частина еколого-освітнього центру Регіонального ландшафтного парку "Міжрічинський" в с. Отрохи (Козелецький район Чернігівської області).

Про це повідомив народний депутат Олександр Бригинець.

Міжрічинський регіональний ландшафтний парк (площею більше 100 000 га), в рамках якого створюється музей, не фінансується державою, незважаючи на те, що є державною природоохоронною установою. А відтак існує лише завдяки невеликому колективу ентузіастів та підтримці небайдужих. 

Працівниками парку власними силами у поточному році збудовано споруду музею – великий традиційний дерев’яний зруб та частково зібрано експонати. Кошти на придбання будматеріалів були надані однією із природоохоронних організацій. Наразі триває завершення зовнішніх будівельних робіт та розпочинаються внутрішні – спорудження пічки, оздоблення та фарбування, а також упорядкування прилеглої території – спорудження декоративної огорожі, клумб тощо. 

За задумом, музей має знайомити відвідувачів із давніми місцевими народними лісовими промислами та їх впливом на формування природних екосистем Дніпровсько-Деснянського межиріччя. Окремі невеликі експозиції будуть присвячені лозоплетінню, рибальству, мисливству, бортництву, деревообробці, збиральництву, історії лісової охорони, місцевим повстанським рухам тощо. Одна із експозицій імітуватиме частину типової поліської хати із піччю та покуттю.

Проте для належного оформлення відповідного інтер’єру і експозиції потрібні гроші, яких у парку немає. Кошти потрібні на виготовлення меблів, встановлення підсвітки, розробку і виготовлення декоративно-інформаційних елементів, друк інформаційного буклету, історичних карт та іншої поліграфії, рестав рацію та виготовлення деяких експонатів.

Приблизний кошторис витрат – 10-12 000 грн. По всім витраченим коштам адміністрація РЛП "Міжрічинський" надасть детальний звіт громадськості.

Допомогти можна грошима: перераховувати їх на картку Приватбанку 5211 5373 3142 2852 Василюк Олексій Володимирович (прохання після переказу надіслати смс на номер (095) 255 33 22, щоб ініціатори знали на які цілі перераховані гроші) або передати гроші особисто співробітникам РЛП "Міжрічинський" (Тєстов Петро, (095) 255 33 22, Interfan.ua@gmail.com). 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.