Спецпроект

Єврейський музей в Москві на один день стане безкоштовним

Вхід в московський Єврейський музей та Центр толерантності буде безкоштовним для відвідувачів найближчою неділю, так музей вирішив відсвяткувати першу річницю з дня свого заснування.

Про це пише newsru.com.

У програмі заходів, запланованих на неділю - найпопулярніші екскурсії за перший рік, спеціальна екскурсія головного хранителя Московського будинку фотографії Олени Місаланді по виставці Еммануїла Евзеріхін "Фотографії, яких не було", постановка "Венеціанського купця", майстер-клас по звуку від Центру авангарду, різноманітна дитяча програма та багато іншого.

Також організатори обіцяють виступ Георга Шольхаммера - австрійського куратора, видавця журналу Springerin і засновника проекту Tranzit (міжінституційних платформи в Австрії, Чехії, Румунії, Словаччини та Угорщини) - на тему "Свобода і інституції". На завершення дня архітектор, керівник бюро RAA, який розробив проект Єврейського музею і центру толерантності, Ральф Епельбаум розповість історію задуму і створення музею.

Єврейський музей та Центр толерантності відкрили 12 листопада минулого року в будівлі Бахметьєвського гаража - пам'ятника архітектури радянського авангарду, побудованого Костянтином Мельниковим і Володимиром Шуховим. Створенням музею, на який було виділено 50 мільйонів доларів приватних коштів, займався архітектор і відомий музейний дизайнер Ральф Аппельбаум, умовно розділив весь гігантський простір гаража на 12 павільйонів. При вході - 4D-кінотеатр, далі низка залів з артефактами, серед яких танк Т- 34 і літак У- 2, документи, фотографії, листи, що розповідають про життя євреїв у Росії, починаючи з кінця XIX століття до теперішнього часу.

За перший рік свого існування музей запустив низку тимчасових виставкових проектів: виставка "Ле Корбюзьє - архітектор книги", проект "Скрізь чужі", в рамках якого були показані роботи художників з фонду Pomeranz Collection (у тому числі твори Марини Абрамович і Йозефа Бойса, Валі експорт, Джозефа Кошута, Брюса Наумана та інших сучасних авторів) , виставка Еммануїла Евзеріхін "Фотографії, яких не було " та інші.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.