60-річчя приєднання Криму до України відзначили книгою про УНР

Презентацією книги про кримську проблему в діяльності УНР розпочато відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Про це повідомляє прес-служба Таврійської гуманітарної платформи.

Директор Українського інституту національної пам’яті Валерій Солдатенко вважає, що презентація в Києві монографії кримського історика Андрія Іванця "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" стала першою акцією з відзначення 60-річчя входження Криму до складу України.

Включення у 1954 р. Кримської області в межі УРСР була заключним актом довгого соборницького процесу. Про це Валерій Солдатенко заявив під час презентації нового видання в Національній парламентській бібліотеці України.

Захід було приурочено до 95-річниці утворення Директорії, яка була спочатку керівним органом антигетманського повстання, а пізніше вищим органом управління Української Народної Республіки. У презентації взяли участь науковці, державні службовці, громадські діячі та працівники закладів культури.

Монографія кримського дослідника є першою в історіографії спробою подати комплексну картину політики УНР періоду Директорії (1918-1920 рр.) стосовно Криму.

Андрій Іванець у виступі відзначив, що презентація проводиться в Києві у цей час невипадково, адже з одного боку відзначається 95-річчя утворення Директорії, а з іншого виповнюється 60 років поїздки М. Хрущова до Криму. 

Під час неї радянський керівник переконався у катастрофічному стані сільського господарства та соціальної інфраструктури Кримської області, що стало одним із важливих аргументів для ухвалення рішення про передачу її у склад УРСР.

Отже наступного року ми будемо відзначати 60-ту річницю завершення формування кордонів сучасної України, наголосив дослідник.

У своїй доповіді Іванець розкрив сутність кримської проблеми у 1917-1920 рр.,  розповів про формування кордонів українських державних формувань та про еволюцію ставлення УНР періоду Директорії до Криму.

На думку історика, для УНР кримська проблема була ключовою серед прикордонних проблем, адже від її успішного вирішення залежала можливість гарантування економічних, безпекових та стратегічних інтересів України в Причорномор‘ї. Тому українські державні органи після недовгого періоду коливань на початку 1919 р. стояли на позиціях необхідності інкорпорації Кримського півострова.

Валерій Солдатенко додав, що УІНП спільно з Національним НДІ українознавства та всесвітньої історії планують провести у 2014 р. наукову конференцію присвячену включенню Криму до складу України та проблемі соборності загалом.  

Книга "Кримська проблема в діяльності УНР періоду Директорії (кін. 1918-1920 рр.)" - 176-сторінкова монографія, видана у 2013 році накладом 1000 примірників.

У ній проаналізовано такі аспекти кримської проблеми, як ставлення українських державних структур до статусу Кримського півострова, їх стосунки з Кримським урядом С. Крима, військово-політичним режимом П. Врангеля, реакція на пропозицію частини кримськотатарських політиків надати Польщі мандат на Крим.

Окрім того, розглядаються такі невідомі чи маловивчені сюжети, як діяльність українського підпілля у врангелівській армії, українського національного руху в Криму в 1919-1920 роки, українських дипломатів з утворення Чорноморської федерації, кримського представництва в Києві та боротьбу за Північну Таврію взимку 1918-1919 років.

Дивіться також: "Подарунок Хрущова. Як Україна відбудовувала Крим"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.