Спецпроект

У Полтаві організували вуличний музей історії Голодомору. ФОТО

В суботу, в День пам'яті жертв Голодомору 1932-33 років, в Потлаві на вулиці Жовтневій був організований вуличний музей історії Голодомору.

Про це пише vpoltave.info.

На невеликому дерев'яному стенді були представлені експонати їжі тих страшних часів: наварки з води, тирси, кори дерева, прілої крупи, шкіряних ременів і комах, випічки з бур'яну, м'ясо, залите гасом, яким більшовики знущаючись, труїли голодних людей, а також прототип трубки з людської кістки, які робили більшовицькі виконавці з померлих.

Вуличний музей Голодомору

Протягом акції оголошували невідомі факти з історії Голодомору, а також роздали близько 2 тисяч інформаційних листівок .

Як зазначив організатор вуличного музею Олександр Коба: "На таку форму проведення акції мене надихнуло схоже вшанування жертв Голоду 1932-33 років минулого року в Івано-Франківську. Своєю виставкою ми хотіли більш детально і наочно ознайомити полтавців з цією страшною трагедією, а також порівняти сучасне і минуле з точки зору суспільного споживання".

Дивіться також:

Як Голодомор змінив життя українців

Павуки, очерет і лелеки. Що їли під час Голодомору

Доброчинці. Ці люди допомогли іншим урятуватися від голоду

Інструкції російським історикам про Голодомор. ФОТО

Історія журналіста, який уперше розповів про Голодомор

"Чорні дошки" - економічний спосіб знищення українців. СПИСОК

Голод в СРСР. Уривок із книги Тимоті Снайдера "Криваві землі"

Преса УРСР 1932-33 років: "Нові ресторани у Харкові!". ФОТО

Голодомор був геноцидом. Так вважав автор терміну "геноцид"

В Росії книги про Голодомор прирівнюються до тероризму. СПИСОК

Читачі ІП розповідають, як їхні родини вижили в голод

Теми

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.