Спецпроект

Музей нафтопромислів став міжнародним туристичним маршрутом

Музей нафтопромислів Галичини, відкриття якого відбулось у жовтні, продовжує розширювати сферу досліджень та збільшив коло партнерів з дослідження природоресурсної історії краю.

Про це пише firtka.if.ua.

Минулого тижня Музей долучився до реалізації міжнародного проекту "Гео-Карпати", що співфінансується Євросоюзом та реалізовується в рамках програми транскордонного співробітництва Польща-Білорусь-Україна 2007-2013.

Головним партнером проекту є Кросненська державна вища професійна школа імені Станіслава Пігоня (Польща), партнером є Львівський національний університет імені Івана Франка.

В рамках проекту вздовж усього шляху "Гео-Карпати", котрий прокладено від польського Кросно до прикарпатської Яремчі, щоби показати найцікавіші геологічні об’єкти Карпат, встановлять 28 інформаційних таблиць геосайтів, 2 панорами та буде відкрито 2 навчально-інформаційних центри. 12 із геосайтів знаходяться на території Підкарпатського воєводства Республіки Польща, 6 у Львівській і 10 в Івано-Франківській областях.

19 листопада на території Музею українсько-польська делегація урочисто відкрила інформаційну таблицю геосайту "Битківське нафтове родовище". Стенд містить інформацію про геотуристичний шлях "Гео-Карпати" та опис геосайту.

Дуже вдало обрано місце для таблиці, адже з майданчика, де її встановлено, можна безпосередньо спостерігати геологічний розріз Битківського нафтового родовища у відслоненні на схилі г. Пецига (с. Битків). Із включенням Музею до геотуристичного маршруту співпраця з новими колегами не вичерпується.

Вже намітили нові плани, зокрема в 2013-2014 роках працівники Музею спільно з викладачами Львівського національного університету імені Івана Франка запланували розробити та реалізувати проект експозиційної зали геології нафтогазових родовищ Карпат.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.