Спецпроект

У Києві покажуть китайські новорічні картини ХІХ століття. ФОТО

Напередодні новорічних свят Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків відкрив особливу виставку із власних фондів. Музей презентує глядачу унікальні зразки китайської новорічної картини кінця ХІХ ст. з міста Янлюцин – осередку цього виду мистецтва.

Про це пише unn.com.ua.

Няньхуа – китайська народна картина, що містить побажання родині на  наступний рік. Її малювали, вирізали на дошках, друкували і розфарбовували протягом усього року. Проте, продавали саме напередодні новорічного свята. Кожна родина вивішувала в будинку такі народні картини, сподіваючись на щастя, здоров’я, добробут.

 

Напередодні Нового року їх урочисто спалювали, щоб дух домашнього вогнища доніс на небеса звіт про те, які добрі справи зробила родина за попередні 12 місяців. Натомість вивішували нову картинку. Яскраві ксилографії (гравюри на дереві), розфарбовані від руки, прикрашали будинок аж до наступних свят.  Більшість няньхуа збереглися завдяки європейцям, які зібрали перші колекції.

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.