Спецпроект

Ходорковський зустрічався із журналістами у Музеї Берлинського муру

Це перша прес-конференція, яку дав екс-голова "ЮКОСа" після 10-річного ув`язнення.

Про це пише tyzhden.ua.

Прес-конференцію, до якої була прикута увага без перебільшення всього світу, було організовано блискавично і досить демократично: впритул з інтернет-блогерами і незалежними журналістами стояли телевізійники BBC. В інтерв'ю Михайло Ходорковський сказав, що дізнався про своє помилування з новин по телевізору. За його словами, відразу після цього відправився збирати папери, оскільки передбачав, що його відпустять із колонії протягом доби. 

Михайло Ходорковський знаходиться у Берліні з 20 грудня. Він прибув до столиці Німеччини відразу після звільнення. За даними ЗМІ, з Карелії, де знаходиться колонія, бізнесмен перелетів на вертольоті в Санкт-Петербург. Потім на приватному літаку колишній глава "ЮКОСа" долетів до Берліна. Літак бізнесменові нібито надав екс-міністр закордонних справ Німеччини Ганс Дітріх Геншер.

Ходорковський вийшов на свободу після указу про помилування, який підписав Володимир Путін. Про це рішення президент Росії повідомив 19 грудня. Як пояснив глава держави, він помилував бізнесмена, оскільки той попросив його про це у зв'язку з хворобою матері.

Музей Берлінського муру також називається "Будинком біля Чекпойнт Чарлі". Крім самої стіни, експозиція музею присвячена міжнародній боротьбі за права людини. Після знесення Берлінського муру 9 листопада 1989 року, багато  плит було продано або подаровано різним країнам. Так, частини муру розійшлися світом від Європи до Австралії. В Києві історична плита знаходиться біля будинку канцелярії посольства Німеччини.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.