Спецпроект

З'ЯВИВСЯ МУЗЕЙ КРИМСЬКИХ ТАТАР

У Судаку працює приватний музей історії кримських татар.

Його відкрив учасник кримськотатарського національного руху Ільвер Аметов, повідомляє Krymtatar.in.ua із посиланням на прес-службу Меджлісу.

У музеї експонується приватна колекція раритетних, антикварних і унікальних речей, що оповідають про історію кримськотатарського народу та його національний рух.

Протягом довгих років Ільвер Аметов скрупульозно збирав експонати і продовжує поповнювати свою колекцію. Музей було відкрито два роки тому.

"Все почалося з глиняного глечика, який мій батько в ніч масової депортації 18 травня 1944 року кримськотатарського народу з Криму, наповнив зернами пшениці, – розповів Ільвер Аметов. – Вміст глечика на певний час став порятунком для нашої сім’ї по дорозі в місця заслання, і майже через 50 років, цей глиняний глечик повернувся з нашою сім’єю знову в рідні місця мого батька. По суті, глечик став першим історичним експонатом у моїй колекції".

Серед експонатів музею можна зустріти безліч оригінальних предметів, датованих, зокрема, і періодом середньовіччя. Це різноманітні види національної зброї, гончарні вироби, монети, прикраси, фотографії, предмети побутової культури кримських татар, і навіть копія автентичного одягу середньовічного воїна.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.