Спецпроект

З'ЯВИВСЯ МУЗЕЙ КРИМСЬКИХ ТАТАР

У Судаку працює приватний музей історії кримських татар.

Його відкрив учасник кримськотатарського національного руху Ільвер Аметов, повідомляє Krymtatar.in.ua із посиланням на прес-службу Меджлісу.

У музеї експонується приватна колекція раритетних, антикварних і унікальних речей, що оповідають про історію кримськотатарського народу та його національний рух.

Протягом довгих років Ільвер Аметов скрупульозно збирав експонати і продовжує поповнювати свою колекцію. Музей було відкрито два роки тому.

"Все почалося з глиняного глечика, який мій батько в ніч масової депортації 18 травня 1944 року кримськотатарського народу з Криму, наповнив зернами пшениці, – розповів Ільвер Аметов. – Вміст глечика на певний час став порятунком для нашої сім’ї по дорозі в місця заслання, і майже через 50 років, цей глиняний глечик повернувся з нашою сім’єю знову в рідні місця мого батька. По суті, глечик став першим історичним експонатом у моїй колекції".

Серед експонатів музею можна зустріти безліч оригінальних предметів, датованих, зокрема, і періодом середньовіччя. Це різноманітні види національної зброї, гончарні вироби, монети, прикраси, фотографії, предмети побутової культури кримських татар, і навіть копія автентичного одягу середньовічного воїна.

Дивіться також інші матеріали за темою "Кримські татари"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.