Спецпроект

У Харкові створять інтерактивний науковий музей

У науково-освітньому центрі відвідувачі зможуть взяти участь у різних експериментах та познайомитися з найвідомішими світовими науковими досягненнями.

Про це пише objectiv.tv.

Науково-демонстраційний освітній центр «ЛандауЦентр» почне працювати з початку січня в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Ініціаторами відкриття центру виступили Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ. 

" ЛандауЦентр " розпочне свою роботу з експозиції, присвяченій цікавій фізиці. Відвідувачі побачать голограми, маятники, лазери, чорні ящики, телескопи, кінетичні скульптури, оптичні ілюзії і т.д. Експонати для виставки надали університетські кафедри фізичного факультету, Центр розвитку обдарованості юнацтва при фізико-технічному факультеті університету, автори - винахідники. Крім того, працюватиме виставка знахідок Науково-дослідної лабораторії Німецько-слов'янської археологічної експедиції ХНУ.

Перший виставковий майданчик центру відкриють 3 січня в Північному корпусі ХНУ ім. В. Н. Каразіна ( пл. Свободи, 6 ).

Науково-демонстраційний музей (центр) - інтерактивний виставковий майданчик, на якому демонструються різні наукові закони і явища і де відвідувачі можуть самостійно виконувати експерименти. Серед найвідоміших центрів - Музей науки "Експлораторіум" (Сан-Франциско, США), Музей науки міста Бостон (США), Музей науки "Експеріментаніум" (Москва, Росія), Центр науки і технологій "НЕМО" (Амстердам, Голландія).

Теми

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.