Спецпроект

У Харкові створять інтерактивний науковий музей

У науково-освітньому центрі відвідувачі зможуть взяти участь у різних експериментах та познайомитися з найвідомішими світовими науковими досягненнями.

Про це пише objectiv.tv.

Науково-демонстраційний освітній центр «ЛандауЦентр» почне працювати з початку січня в Харківському національному університеті ім. В. Н. Каразіна. Ініціаторами відкриття центру виступили Асоціація випускників, викладачів і друзів ХНУ. 

" ЛандауЦентр " розпочне свою роботу з експозиції, присвяченій цікавій фізиці. Відвідувачі побачать голограми, маятники, лазери, чорні ящики, телескопи, кінетичні скульптури, оптичні ілюзії і т.д. Експонати для виставки надали університетські кафедри фізичного факультету, Центр розвитку обдарованості юнацтва при фізико-технічному факультеті університету, автори - винахідники. Крім того, працюватиме виставка знахідок Науково-дослідної лабораторії Німецько-слов'янської археологічної експедиції ХНУ.

Перший виставковий майданчик центру відкриють 3 січня в Північному корпусі ХНУ ім. В. Н. Каразіна ( пл. Свободи, 6 ).

Науково-демонстраційний музей (центр) - інтерактивний виставковий майданчик, на якому демонструються різні наукові закони і явища і де відвідувачі можуть самостійно виконувати експерименти. Серед найвідоміших центрів - Музей науки "Експлораторіум" (Сан-Франциско, США), Музей науки міста Бостон (США), Музей науки "Експеріментаніум" (Москва, Росія), Центр науки і технологій "НЕМО" (Амстердам, Голландія).

Теми

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.