Спецпроект

Гробницю невідомого "винятково високого" фараона знайшли у Єгипті

Американські вчені виявили в провінції Сохаг гробницю невідомого раніше фараона.

За попередніми висновками вчених, він правив у Другій перехідний період Середнього царства, тобто приблизно в 1650-х роках до н. е., повідомляє УНІАН

Згідно з розшифрованими ієрогліфами на стіні гробниці, його звали Сенебкей. Ця знахідка має принципове значення для істориків, оскільки дозволить пролити додаткове світло на період правління Абидоської династії.

Судячи з гробниці, кажуть дослідники, Єгипет в ті часи переживав далеко не найкращі часи.

Сама мумія фараона лежала в дерев'яному саркофазі всередині гробниці, який був зроблений з кам'яних блоків. Тіло погано збереглася. Однак це не завадило встановити зріст Сенебкея - 185 см, що на ті часи було швидше винятком, ніж правилом. Поруч з мумією знаходилися поховальні посудини, однак ніякої царської начиння або статуеток, традиційно укладаються в гробницю, виявлено не було.

Цей факт, а також те, що мумія знаходиться в поганому стані і, судячи з усього, була раніше перенесена зі свого місця, дозволили археологам зробити висновок, що гробниця в давнину була розграбована.

Торік, у січні 2013 року, група італійських археологів виявила гробниці віком більше ніж 3 тис. років у Долині царів поряд з єгипетським містом Луксор. Відкриття було зроблено в ході розкопок під тим місцем, де знаходився і не зберігся до нашого часу заупокійний храм Аменхотепа II - сьомого фараона 18-ї династії, що правив приблизно в 1427-1401 роках до н. е.

У гробницях були знайдені залишки дерев'яних саркофагів і людські кістки, а також канопи - спеціальні посудини, що використовувалися для зберігання внутрішніх органів -  прикрашені зображеннями чотирьох синів давньоєгипетського бога Гора.

Інші матеріали за темою "Єгипет":

Найбільший музей у світі за кошти туристів хочуть збудувати у Єгипті

У Єгипті демонстранти напали на музей

До єгипетського музею повернули награбоване після повалення Мурсі

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.