Спецпроект

Музей історії Києва не постраждав під час визволення Українського дому

Майно музею, розташованого в Українському домі, не постраждало у результаті штурму будівлі активістами Майдану в ніч на 26 січня.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на провідного наукового співробітника Музею історії Києва Віталія Нахмановича.

"Майно музею ціле, зламані лише двері фонду музею, а також верхній пожежний вихід", - сказав Нахманович.

За його словами, двері могли зламати представники правоохоронних органів для можливого пошуку шляхів відступу після штурму будівлі мітингувальниками в ніч на 26 січня.

Він також зазначив, що під час штурму картини музею, які знаходяться на першому поверсі будівлі, з метою їх збереження було піднято на четвертий і п'ятий поверхи.

"Разом із мітингувальниками, які прорвалися в Український дім, були кілька працівників музею, які швидко зняли картини, записали їх інвентаризаційні номери і підняли на верхні поверхи", - зазначив науковець.

Нахманович також повідомив, що співробітники МВС перебували в будівлі досить довгий час.

"Від початку Майдану МВС використовувало приміщення як свою базу", - сказав співробітник музею.

При цьому він вважає, що силові структури порушили пакт Реріха, який забороняє використовувати об'єкти культури під час бойових дій.

Нагадаємо, сьогодні депутат ВР від "Батьківщини" Олександр Бригинець повідомив, що 25 січня о 10-й годині вечора підрозділ "беркут" увірвався у фондосховище Музею історії Києва на верхніх поверхах Українського дому. Саме тоді спрацювала сигналізація.

А за словами активіста Майдану Зоряна Шкіряка, півторамісячне перебування силовиків у Вкраїнському домі негативно позначилось на будівлі: "4-ий і 5-ий поверхи просто перетворені на помийну яму. Все розкидано, зламані меблі, всюди бруд, сміття, порожні пляшки, недопалки".

Український Дім (збудований у 1978-82 роках як Музей Леніна) довгий час перебував під контролем силовиків (Внутрішніх військ). При цьому МВС заперечувало їхню присутність у будівлі.

Увечері 25 січня мітингувальники виявили, що в Український дім поступово стягуються силовики. Протягом кількох годин протестувальники штурмували будівлю. Повернути споруду громаді їм вдалося під ранок - після того, як один з лідерів опозиції Віталій Кличко та інші народні депутати провели переговори з керівництвом МВС щодо виведення силовиків.

Пакт Реріха, відомий як Договір про охорону художніх і наукових закладів та історичних пам'яток - перший в історії міжнародний договір про захист культурної спадщини, що визначив перевагу захисту культурних цінностей перед військовою необхідністю, вперше його було підписано 1935 року.

Раніше київські музейники закликали міліцію і громадян не завдати шкоди Національному художньому музею, який розташований поруч із епіцентром масових протестів на вулиці Грушевського.

Про долю Музею історії Києва читайте в розділі "Інтерв'ю"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.