Спецпроект

Музейники просять зберегти для історії повстанську катапульту

Національний художній музей України (НХМУ) просить громадян зберегти катапульту, яку використовували для оборони Майдану, для її подальшої музеєфікації.

Про це Історичній Правді повідомила головний зберігач фондів НХМУ Юлія Литвинець.

Музейники просять забезпечити збереження саморобного метального пристрою "як цінного історичного та художнього об'єкту", ідеться у зверненні працівників.

За словами головного зберігача, зброю самооборони бажано передати в НХМУ, щойно вона "перестане виконувати охоронну функцію".

Литвинець також додала, що музейники планують поповнити свої фонди й іншими експонатами. Досі працівники НХМУ, який тривалий час були в епіцентрі протистояння (вул. Грушевського, 4), були зайняті збереженням музею.

 Звернення працівників НХМУ

Як відомо, оборонці Майдану використовували у протистоянні з силовиками саморобні метальні пристрої - рогатки, катапульти, требушети, газові гармати тощо.

Частину з цих знарядь міліціонери знищили під час сутичок. 20 лютого протестувальники сконструювали черговий требушет, який використовували для оборони площі.

Дивіться також: "Як нам музеєфікувати Євромайдан"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.