Спецпроект

Музейники просять зберегти для історії повстанську катапульту

Національний художній музей України (НХМУ) просить громадян зберегти катапульту, яку використовували для оборони Майдану, для її подальшої музеєфікації.

Про це Історичній Правді повідомила головний зберігач фондів НХМУ Юлія Литвинець.

Музейники просять забезпечити збереження саморобного метального пристрою "як цінного історичного та художнього об'єкту", ідеться у зверненні працівників.

За словами головного зберігача, зброю самооборони бажано передати в НХМУ, щойно вона "перестане виконувати охоронну функцію".

Литвинець також додала, що музейники планують поповнити свої фонди й іншими експонатами. Досі працівники НХМУ, який тривалий час були в епіцентрі протистояння (вул. Грушевського, 4), були зайняті збереженням музею.

 Звернення працівників НХМУ

Як відомо, оборонці Майдану використовували у протистоянні з силовиками саморобні метальні пристрої - рогатки, катапульти, требушети, газові гармати тощо.

Частину з цих знарядь міліціонери знищили під час сутичок. 20 лютого протестувальники сконструювали черговий требушет, який використовували для оборони площі.

Дивіться також: "Як нам музеєфікувати Євромайдан"

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.