Спецпроект

Музейники просять зберегти для історії повстанську катапульту

Національний художній музей України (НХМУ) просить громадян зберегти катапульту, яку використовували для оборони Майдану, для її подальшої музеєфікації.

Про це Історичній Правді повідомила головний зберігач фондів НХМУ Юлія Литвинець.

Музейники просять забезпечити збереження саморобного метального пристрою "як цінного історичного та художнього об'єкту", ідеться у зверненні працівників.

За словами головного зберігача, зброю самооборони бажано передати в НХМУ, щойно вона "перестане виконувати охоронну функцію".

Литвинець також додала, що музейники планують поповнити свої фонди й іншими експонатами. Досі працівники НХМУ, який тривалий час були в епіцентрі протистояння (вул. Грушевського, 4), були зайняті збереженням музею.

 Звернення працівників НХМУ

Як відомо, оборонці Майдану використовували у протистоянні з силовиками саморобні метальні пристрої - рогатки, катапульти, требушети, газові гармати тощо.

Частину з цих знарядь міліціонери знищили під час сутичок. 20 лютого протестувальники сконструювали черговий требушет, який використовували для оборони площі.

Дивіться також: "Як нам музеєфікувати Євромайдан"

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.