УПЦ МП: "Ми готові долати розкол з Київським патріархатом і УАПЦ"

Священний синод Української православної церкви, що в єдності з Московським патріархатом, засвідчив сьогодні готовність продовжити діалог із Українською православною церквою (Київський патріархат) і з Українською автокефальною православною церквою.

Про це повідомляє прес-служба УПЦ МП.
 
Приводом для рішення стало, зокрема, звернення Священного синоду УПЦ КП до УПЦ МП з приводу необхідності невідкладного подолання розділення православної церкви в Україні.
 
У зверненнях до вірян і до державної влади Синод УПЦ (МП) наголосив, що "подолання церковних розколів в Україні має відбуватися виключно на фундаменті православного канонічного права".

"Будь-які відхилення від церковних канонів є неприпустимими, - наголошується у зверненні. - Лікування рани розколу вимагає виважених та продуманих рішень, які не можуть прийматися поспіхом в часи суспільної напруги", – мовиться в одній із цих заяв.

За словами прес-служби, УПЦ МП готова до діалогу щодо церковного розколу, але пропонує робити це у спокійній атмосфері без будь-якого тиску з боку суспільно-політичних сил.

"Політичне втручання в процес подолання церковних розколів є неприпустимим, - стверджується в заяві. - Відновлення єдності в українському православ’ї – це виключно церковна справа".
 
Нагадаємо, 22 лютого Священний синод УПЦ КП звернувся до УПЦ МП з закликом "негайно розпочати діалог про об’єднання в єдину помісну православну церкву". "Від слів про необхідність об’єднання мусимо переходити до справ", – мовилося у зверненні.

Як відомо, сьогодні Священний синод УПЦ МП у зв'язку зі станом здоров'я митрополита Володимира обрав місцеблюстителем Київської митрополичої кафедри митрополита Чернівецького і Буковинського Онуфрія, який у 1992 року відмовився підписати звернення архієрейської наради УПЦ про надання автокефалії Церкви в Україні.

Дивіться також інші матеріали за темою "УПЦ МП"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.