Спецпроект

Музей Тичини запрошує революціонерів на позитивну терапію

Проект Літературно-меморіального музею-квартири Павла Тичини під назвою "Затишний музей" може допомогти учасникам масових заходів у Києві зняти психологічну напругу.

Про це повідомляє сайт музею.

Весь музейно-фаховий та педагогічний інструментарій, що використовувався у щоденній роботі, зараз буде максимально спрямуватися на виконання музеєм функції осередку психологічного врівноваження населення, повідомляють музейники.

Ідеться про людей, які отримали психологічні травми внаслідок жорстоких силових протистоянь на вулицях Києва останніх днів.

"Саме зараз музей максимально повинен виконати свою методологічну функцію, спрямовану на психологічне врівноваження кожного відвідувача", - стверджують працівники.

"Усі музейні проекти, що були створені та запропоновані в останні роки, базувалися не лише на музейній методиці, а й на фахових рекомендаціях педагогів, лікарів, психологів, - наголошують музейники. - Очевидно, це сьогодні дає нам право пропонувати тим, хто потребує психологічного врівноваження, завітати до музею та в атмосфері проекту "Затишний музей" відчути бодай на якийсь час позитивні емоції".

Квартира-музей Тичини запрошує до себе "всіх, хто потребує внутрішнього врівноваження, мистецької терапії, душевного відпочинку та спілкування у музейному затишку".

Адреса квартири-музею Павла Тичини: Київ, вулиця Терещенківська, 5 (300 метрів від метро "Театральна").

Усі супутні для психологічної рівноваги послуги надаються безоплатно.

Музейники також закликали колег приєднатися до цього починання. Вони готові усім охочим надати поради й рекомендації.

Дивіться також віртуальну екскурсію Музеєм Тичини (з фото)

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.