Міносвіти зніме табачниківські заборони з підручників - Квіт

Міністерство освіти планує зняти заборону на використання підручників, що були надруковані у минулі роки.

Про це повідомляє УНІАН із посиланням на міністра освіти Сергія Квіта.

"Будуть зняті заборони на використання підручників, які друкувалися у передні роки. Буде загальна лібералізація", - сказав Квіт.

При цьому він підкреслив, що міністерство не планує переписувати підручники з історії.

"Історією повинні займатися історики, - наголосив міністр. - Ми не будемо займатися ідеологічним втручанням в історію. Хай історики пишуть таку історію, як вони вважають за потрібне. Тут буде домінувати професійний підхід".

Він запевнив, що переписувати підручники навпаки точно ніхто не буде.

Міністр підкреслив, що наразі важливим є питання ухвалення нового закону про вищу освіту, а також щодо прийняття рамкового закону про освіту загалом.

На його переконання, велику роль у напрацюванні цих законів має зіграти громадськість.

Чиновник також повідомив, що найближчим часом має вирішити питання щодо необхідного фінансування для забезпечення проведення незалежного зовнішнього оцінювання. Він пояснив, що певні кошти на це вже були витрачені, але є потреба у ще 10 млн грн.

"ЗНО ми повинні в цьому році втримати в нормальному професійному стандарті. В Україні ЗНО має кредит довіри і воно повинно працювати саме в такому вигляді доти, доки в Україні ми не відчуємо наслідки реальних реформ вищої та середньої школи", - прокоментував Квіт.

Він також сказав, що міністерство ініціюватиме відокремлення від своєї структури Вищої акредитаційної комісії, щоб зробити її незалежною.

Як відомо, у жовтні 2012 року Міносвіти під керівництвом Дмитра Табачника направило в головні управління освіти лист, у якому заборонило використовувати в навчальному процесі підручники, не погоджені міністерством.

Дивіться також інші матеріали за темою "Освіта"

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.