Спецпроект

Скарби Межигір'я показують у Національному художньому музеї. ФОТО

Предмети розкоші та артефакти із резиденції екс-президента України Віктора Януковича тимчасово перевезли до Національного художнього музею України.

Про це повідомляє УП.Життя.

За словами Анни Вівчар, завідувачки науково-дослідного відділу фондів НХМУ, "скарби" до музею привозили партіями.

На сьогоднішній день кількість експонатів сягнула вже 250 найменувань.

 Фото: shaitana shaitanovski з Facebook

Серед найцінніших речей - перша українська друкована книга, "Апостол" 1574-го року, виданий Іваном Федоровим у Львові.

 

На запитання про те, чи будуть експонати доступні для широкого загалу, Анна Вівчар каже, що наразі важко дати відповідь на це питання, бо Національний художній музей - це тимчасова база для "скарбів".

)

Всі експонати треба сортувати та передавати до профільних музеїв. Книги, наприклад, мають бути доправлені до музею книги, і так далі.

 

"Коли музейники зберуть все до купи, ми будемо вирішувати, що з цим робити далі", - каже вона.

 

Художній музей став єдиним місцем, де знаходяться всі експонати. Це робиться для того, щоб не розгубити та не розпорошити експонати по різним місцям.

 

Заввідділу фондами також каже, що оскільки ще нині є багато роботи із систематизацією предметів, показати їх широкому загалу поки що неможливо. 

Дивіться також: "Музейники кажуть, що стародруки з Межигір'я - не державні"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.