Спецпроект

НАЦІОНАЛЬНИЙ ХУДОЖНІЙ МУЗЕЙ ВІДНОВЛЮЄ РОБОТУ

Після драматичної перерви у січні–березні 2014 року Національний художній музей України відновлює свою роботу.

15 березня 2014 року музей знову відчинив свої двері для відвідувачів повідомляє прес-служба НХМУ.

Будуть працювати два зали експозиції на першому поверсі і весь другий поверх. Глядачі зможуть побачити великий міжмузейний проект "Українська лінія модерну".

У музеї відновлюються екскурсії та всі просвітницькі програми згідно запланованого розкладу:

15 березня, субота

11:00 – Стратегії візуального мислення (абонемент)

14:00 – Лекторій "XX століття: Розмаїття індивідуальностей": Соцреалізм в українському мистецтві. Тоталітарна утопія (квиток)

16:00 – Клуб "Мистецтво – простір спілкування" (квиток)

16 березня, неділя

11:00 – "Сімейний лекторій": Пейзаж (абонемент)

11:00 – Лекторій для підлітків "Абетка мистецтва": Живопис та його види (абонементи є у касі музею)

12:00 – Лекторій "Корифеї": Олександр Архипенко (за квитком)

14:00 – Художня майстерня для дітей 6–12 років (абонементи є у касі музею)

16:00 – Художня майстерня від 13 років (абонементи є у касі музею)

Як відомо, від 22 січня 2014 року музей було зачинено у зв’язку із протистоянням на вулиці Грушевського та облогою території музею внутрішніми військами і спецпризначенцями.

У лютому працівники НХМУ висловили бажання отримати у свою експозицію катапульту, які використовували протестувальники під час сутичок.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.