Спецпроект

Цінності з маєтку Пшонки передали в музей

Активісти Правого сектору передали в Національний художній музей України цінності з дому екс-генпрокурора України Віктора Пшонки.

Про це повідомляє Інтерфакс.

Під час цієї передачі був присутній міністр культури України Євген Нищук. Активісти передали на зберігання ікони, картини, монети та інші предмети мистецтва, знайдені в особняку в селі Гореничі Київської області.

Нищук зазначив, що деякі цінності у будинку Пшонки раніше зберігалися в українських музеях, і ще потрібно розібратися, яким чином вони потрапили в особняк колишнього глави ГПУ.

Серед іншого в Національний художній музей передали такі книги як "Тріодь цвітна" (видана в 1604 році в Москві), "Творения Иоанна Златоуста" (18-те століття), Напрестольне Євангеліє (видане в 1862 році в Москве).

Заступник генерального директора музею Марина Скирда повідомила, що передане майно разом з сотнями цінностей, знайдених в "Межигір'ї", виставлять у вигляді експозиції.

У Національному художньому музеї, за її словами, ці цінності будуть зберігатися тимчасово. Скирда зазначила, що це установа здатна забезпечити необхідні умови зберігання та безпеку цих предметів.

Як відомо, наприкінці лютого активисти зайняли особняк Віктора Пшонки, виявивши там велика кількість ювелірних виробів, стародавніх ікон, Євангелій, мощей Святих, дорогих творів мистецтва та інших цінностей.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.