АНОНС: лекція легенди польського Руху опору Адама Міхніка

Один із ідейних натхненників польської "Солідарності" проведе в Могилянці відкриту зустріч-лекцію та відповість на запитання аудиторії.

Для участі просять зареєструватись за посиланням і взяти із собою будь-який документ, що посвідчує особу.

Час і місце заходу: 5 квітня,10:00-11:30, ауд.1-217 (Актова зала) НаУКМА.

Адам Міхнік - видатний польський громадсько-політичний діяч, зокрема:

- один із ідейних натхненників "Солідарності", дисидент і політв'язень часів ПНР;
- журналіст, засновник і головний редактор найбільшого щоденного друкованого видання Польщі "Газета Виборча". За версією Financial Times, один із 20 найвпливовіших журналістів світу (2006);
- популярний поет і письменник, видавець;
- почесний професор Національного університету "Києво-Могилянська академія";
- почесний доктор Міннесотського та Мічиганського університетів, Нової Школи соціальних досліджень (Нью-Йорк);
- лауреат премії "За свободу" французького ПЕН-клубу, Міжнародної премії "Еразмус" (Нідерланди), премії Спілки європейських журналістів, Кавалер ордена Почесного Легіону (Франція) та ін. нагород і призів у галузі літератури, журналістики і прав людини.

Лекція відбудеться у рамках співпраці НаУКМА та проекту "Європейський форум".

Дивіться також:

Не паліть урядові будинки, а створюйте свій уряд!

"Я захоплений польськими звитяжцями..." Текст Стуса

У Польщі засудили міліціонерів, які били людей 25 років тому

Поляки і надзвичайний стан 1981-го. ФОТО

Як посадити поруч владу і опозицію. Польський досвід

Всі матеріали за темою "Солідарність"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.