У Києві покажуть бойовик Довженка про радянських дипломатів. ВІДЕО

"Книжковий Арсенал" відкриється детективною стрічкою "Сумка дипкур'єра" - одним із перших фільмів Олександра Довжека, німим і чорно-білим. Пригодницький фільм був хітом прокату 1920-х і пізніше.

На FB-сторінці Національного центру Олександра Довженка "Сумка дипкур'єра" проанонсована як фільм-відкриття "Мистецького Арсеналу".

Музичний супровід показу німої стрічки здійснюватиме дует Zapaska, який працює у техніці live-looping - міксування наживо.

Час і місце: вівторок, 8 квітня 2014 року, 19:00. Київ, Мистецький Арсенал, вул. Лаврська, 10-12 (метро "Арсенальна" або "Печерська").

Захід вібудеться в рамках програми "Коло Дзиґи" - серії прем’єр відреставрованих українських німих фільмів у супроводі сучасної музики.

"Сумка дипкур'єра" - ч/б німий фільм виробництва ВУФКУ (1927 року). Третя стрічка режисера Олександра Довженка, зроблена у стилі пригодницького детективу - з численними погонями і бійками, шпигунами, поліцейськими, джазом та іншими атрибутами жанру.

Оператором фільму був Микита Козловський - професіонал з 1900-х років, який знімав у експресіоністській манері. Сценаристи - Мойсей Зац, Борис Шаранський, Олександр Довженко. Збереглася лише третя частина стрічки, тривалістю 62 хвилини.

 Рекламний плакат стрічки

Сюжет фільму - сумку радянських дипломатичних кур'єрів, викрадену англійськими шпигунами, відбирають моряки радянського корабля. Іноземна розвідка намагається її повернути.

У "Сумці..." перший і єдиний раз за життя знімається в епізодичній ролі сам Довженко - він грає роль кочегара, якого намагається підкупити поліцейський інспектор.

Ще один

Довженка запросили в режисери як знавця дипломатичного життя - у 1921-22 він працював радянським дипломатом у Польщі та Німеччині, водночас вивчаючи графіку у приватній берлінській художній школі.

Виконавець однієї з ролей - Дмитро Капка - теж мав кар'єру дипломатичного працівника, будучи представником Української Соціалістичної Радянської республіки у Польщі в 1921-24 рр. При цьому він учився на Вищих кінокурсах у Варшаві.

Кадр із фільму

Фільм користувався популярністю в СРСР і за кордоном, зібрав добру касу.

Як відомо, у 2013 році фестиваль DocuDays відкрився фільмом Дзиґи Вєтрова "Одинадцятий" - теж відреставрованим Центром Довженка.

Діяльність ВУФКУ у 1925-28 роках

У 2012 році міжнародний кінофестиваль "Молодість" відкрився відреставрованим німим фільмом виробництва ВУФКУ 1929 року "Шкурник".

Дивіться також інші матеріали за темою "Кіно"

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.