Спецпроект

У Києві презентують листи очевидців Голодомору

У Національному музеї "Меморіал пам’яті жертв голодоморів в Україні" відбудеться презентація виставки "Щоденники Голодомору".

Про повідомляє прес-служба музею.

Мета виставки – відобразити справжні масштаби людського горя на основі письмових свідчень звичайних українців та реальний духовний і фізичний стан українського народу в 1932-1933 рр.

Пересічні громадяни відверто описували події власного життя та свої переживання, і навіть не думали, що їхні слова та думки стануть джерелом для вивчення найтрагічнішої сторінки в історії України.

Час і місце: 16 квітня 2014 року о 14:00. Зала пам'яті Меморіалу пам'яті жертв голодоморів, Київ, Лаврська, 3 (метро "Арсенальна").

Виставка покликана на основі автентичних першоджерел охарактеризувати соціально-психологічний портрет людини радянської тоталітарної доби.

Експозиція виставки складається зі щоденників Н.Білоуса – селянина з Харківщини, О.Наливайка та О.Радченко – вчителів з Харківщини, листів сільського священика та учнів школи, робітників, які відверто описують жахливе становище на селі.

Цінність вищевказаних матеріалів зумовлюється тим, що вони належать конкретному автору, і потрібно було мати велику мужність, щоб у голодному чи напівголодному стані знайти у собі духовні й фізичні сили для ведення записів.

У презентації виставки візьмуть участь кобзар Тарас Компаніченко і свідок Голодомору Г.Мурашко.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.