У Росії вилучають із продажу наукове дослідження про бандерівців

З торгових мереж Росії вилучена монографія російського історика Алєксандра Ґоґуна "Між Гітлером і Сталіним. Українські повстанці".

Про це у своєму блозі на сайті "Ехо Москви" написав сам Ґоґун.

Ідеться про додатковий тираж другого (2012 року) видання, який був віддрукований російською видавничою компанією в лютому і з'явився на прилавках у березні 2014 року.

"Сайт "Лабіринт" при пошуку за автором показує книгу в каталозі "відсутньої", але при кліці безпосередньо на цю товарну одиницю демонструє дівчинку з листом біля напису "Сторінка, яку ви шукаєте, загубилася в Лабіринті :( ", - наводить приклад історик.

 Книгу про ОУН, Карпатську Україну і УПА вже не купити в Росії

Технічно не можна побачити навіть анотацію до цієї роботи і обкладинку крупним планом, а також відгуки читачів, раніше розміщені поряд з цією книгою.

  Нема навіть згадки

Те ж саме відбувається з книготоргівельними фірмами "Буквоїд" і "Читай-Город", зазначає автор: "Відомості про новинку виламані зі світової павутини з усією рішучістю".

21 березня віце-спікер Держдуми РФ Сєрґєй Желєзняк подав до парламенту законопроект, що вводить заборону на використання бандерівської символіки.

"А 31 березня на сайті "Липецьк-Медіа" з'явилася безстрашна безіменна стаття про те, що не де-небудь, а "в Липецьку продають книги, що вихваляють бандерівців, - наголосив історик. - Наводив сміливий автор анонімки і фотографію обкладинки".

Після цього монографія випарувалася з сайту Московського будинку книги - однієї з найбільших у Москві роздрібних мереж друкованої продукції. Пошук по сайту повідомляє "Нічого не знайдено", хоча за старим посиланням є обкладинка і короткий опис монографії.

"Яндекс" свідчить, що ще 18 березня книгу можна було купити в двадцяти трьох магазинах Московського будинку книги, включаючи один інтернет-магазин. Зараз на "Яндекс-Маркеті" в регіоні "Москва" пропонується тільки одна опція, і то удвічі дорожче.

"Тема українського націоналізму зараз актуальна в Росії як ніколи, в тому числі тому, що масовано використовується державною пропагандою, - зазначив Ґоґун. - Отже, споживчий інтерес до цього питання зростає... але те, що за пару тижнів весь товар змели з прилавків, теж малоймовірно".

Обкладинка додаткового тиражу другого видання

За словами автора, він випадково виявив цю ситуацію, натрапивши на бите посилання і безуспішно спробувавши знайти книгу в мережі. Жодних офіційних попереджень, вимог чи судових позовів він не отримував,

"Вони панічно бояться розголосу, - наголосив історик. - Інакше б, напевно, книгу урочисто спалили на Червоній площі під час першотравневої демонстрації трудящих під дзвінкі горни молодої гвардії "Єдиної Росії".

Алєксандр Ґоґун - кандидат історичних наук із Санкт-Петербурга, докторант Вільного Університету (Берлін). Читайте на ІП рецензію на одну з його попередніх книг - "Красные партизаны Украины, 1941-1944".

Як відомо, раніше повідомлялося про включення до переліку заборонених на території РФ видань книг про Голодомор в Україні 1932-33 років.

"Прапор червоно-чорний - це наше знамено…". Яким був стяг УПА?

Ідея цієї публікації народилась під час однієї з численних дискусій у фейсбуці. Яким був прапор, під яким у бій йшли постанські загони? А яким знамено ОУН? І хто правий, адже в спогадах ветеранів є різні інтерпретації?

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.

Міф та апологія Дмитра Яворницького

Дмитра Яворницького вважають чи не найбільш дослідженою постаттю серед українських істориків: за кількістю написаних про нього книжок, статей та знятих фільмів він йде пліч-о-пліч хіба що з Володимиром Антоновичем і Михайлом Грушевським. Парадокс Яворницького полягає в тому, що кількість написаного про нього прямо пропорційна зміфологізованості його життєпису.

Американський спокій під радянську балалайку

Менш ніж за місяць до проголошення незалежності України, 1 серпня 1991 року, президент США Джордж Буш-старший виступив у Верховній Раді УРСР. Промова американського президента відома як "Chicken Kiev Speech", викликала гостру реакцію як у західній пресі, так і в Україні.