Спецпроект

У Севастополі спаплюжили пам'ятник жертвам Голокосту. ФОТО

У Севастополі невідомі осквернили пам'ятник Жертвам Голокосту.

Про це заявив заступник голови Севастопольської єврейської громади "Хесед-Шахар" Борис Гельман агенції "Інтерфакс-Україна", повідомляє УП.

"Його [пам'ятник] паплюжили з 2003 року, коли був установлений, до 10 раз, по-різному. Завжди були якісь свастики, нацистські знаки. Цього разу він опоганений червоною фарбою й символіка вся радянська, зокрема, написано "СРСР", намальований герб, серп і молот", - уточнив Гельман.

У Севастополі знову осквернили пам'ятник Жертвам голокосту. Фото gazeta.sebastopol.ua

Представник єврейської громади припускає, що це зроблено зумисно, щоб перевести стрілки, "щоб адресувати іншій ідеології".

"Ми не знаємо, хто це зробив, зараз цим питанням займаються правоохоронні органі й МВС і ФСБ, які склали акт. Ми будемо домагатися, щоб були виявлені не тільки виконавці, але й ті, хто ініціював таку наругу", - заявив Гельман.

Пам'ятник Жертвам голокосту встановлений у Севастополі в 2003 році на місці загибелі 4200 євреїв і кримчаків, знищених 12 липня 1942 року фашистськими окупантами.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.