Спецпроект

Дніпропетровському історичному музею - 100 років!

27 квітня 1914 року за старим стилем у Міському саду Катеринослава (нині парк Глоби) була відкрита міська картинна галерея.

Саме з цієї дати бере початок історія Дніпропетровського художнього музею, повідомляє офіційний сайт закладу.

Перша експозиція складалася з 64 картин, що надійшли від Імператорської Академії мистецтв, товариства ім. Архипа Куїнджі, приватних осіб та місцевих художників – ініціаторів створення музею.

За свою історію музей декілька разів змінив своє місцезнаходження. З 1922 року він займав 8 кімнат на другому поверсі будинку Хреннікова (тепер готель "Україна"), з 1939 року по сьогодення – розміщується в будинку №21 по вул. Шевченка.

Сьогоднішній музей має у своїй колекції понад 9000 творів живопису, графіки, скульптури, предметів декоративно-прикладного мистецтва вітчизняних та іноземних авторів, щорічно поводить більше 60 пересувних та стаціонарних виставок.

Творчий професійний колектив музейників в дні відзначення сторічного ювілею запрошує городян і гостей міста відвідати музей та ознайомитися з різноманітними експозиціями.

"Історична Правда" відає колег із ювілеєм і запрошує читачів переглянути фоторепортаж із екскурсії Дніпропетровським історичним музеєм.

Левко Лук'яненко. Незалежність на день народження

Небагато світових політиків можуть похвалитися тим, що саме на їх день народження випадали доленосні події для їх країни. Саме така подія сталася у 1991-му. Україна стала незалежною. Левку Лук’яненку тоді виповнилося 63.

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.

Радянський ядерний колапс. Уривок із книги "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин

Після розпаду Радянського Союзу Україна успадкувала третій за потужністю ядерний арсенал у світі. Але разом з цією військовою потугою українська влада опинилася перед складною дилемою: чи варто відмовитися від зброї масового знищення в обмін на міжнародні гарантії, чи, попри загрозу міжнародної ізоляції, шукати шлях до утвердження себе як ядерної держави. Книжка "Бомба у спадок" Мар’яни Буджерин — це глибоке аналітичне дослідження цього вибору.